—Намалюй мені баранчика, — попросив Маленький Принц.

— А навіщо тобі мальований баранчик? Он вони на тому схилі пасуться.

Не бачиш?!

— А тепер бачиш? Все, більше об’єктив не наближає!

— І ось тут баранчики. Пасуться собі на схилі Арагацу, на висоті 3000 над рівнем моря.

— І отам теж баранці!

— А тут не бачу баранчиків.

— Не, це не гірські козлики, це баранчики. І як вони не падають?!

— А тут баранчики на тлі наскальної картини.

Загалом, скрізь одні баранці!

Ну ось і дісталися. Дрижимо від холоду.
Висота 3208 метрів, разом з каменем, на якому стоїть Карі на березі озера Карі.

Дорога назад, через фортецю Залізного Ашота. Церква XI століття. Фортеця VII століття.
Висота 2300, але і сюди дісталися татаро-монголи і все зруйнували.

Найнебезпечніше не те, що я стою над урвищем, а те, що капці порвалися. А босоніж ходити — змій і скорпіонів смішити.

А ось і урвище.

Битва була серйозна, але героїчних вірмен було мало, а боягузливих монголів було багато.

— Милий дівчина, а як нам до дядечка Гагіка проїхати?

— Слухай, дорогий, ось туди поїдеш, з гірки на гірку, і за тим пагорбом твій дядечко живе!

Напевно приїхали, та й дорога теж закінчилася.

Осінь. Краса.

Ні, це не фортеця, це пологовий будинок моєї сім’ї.
Під час геноциду вірмени розсіялися по світу. Моя сім’я втекла на схили Арагацу.

Тут народився мій батько.

За часів Хрущова всіх переселили вниз у долину, п’ятирічки виконувати, і будинок прийшов у запустіння.

А це ми вже спустилися з гір, тут навіть пшеничні поля є.

А це інші гори, тобто каньйони.

Еллінська архітектура і дівчина в білому. Романтично, історично та епічно.

Стародавня Греція, тільки камінь вірменський.

А це монастир Гехард.

Дивимося і медитуємо тільки на хрест, висічений на скелі.

Вірменія, як на долоні, тільки туман заважає.

Дядечко Размик.

Бабуся Аршалусь.

Я і мої діти. Жарт.

Карі збирає виноград.

Карі продовжує збирати виноград.

Не дівчина, а виноградинка.

Дівчина-персик.

Якщо раніше чоловік без коня — не чоловік, то тепер машина — це і кінь і гостей покатати.

— Антон джан, навіщо пішки підеш морозиво купувати, давай відвеземо на машині. Обирай будь-яку!

Справжній вірменин у булочну пішки не ходить.

А це майстерня хачкарів. Майстерність виготовлення хачкарів не змінна вже кілька тисячоліть.

Хачкар в перекладі означає — хрест-камінь.

Цьому хачкар-каменю я дам десь пару тисяч років.

А це я! І не з’їм, так понадкушую.